Граніт - СВ. Кременчук Пам'ятники. Памятники Кременчуг.

Пам’ятаємо, любимо, сумуємо

1
Мамо рідна,(бабусю) дорогенька,
Ти так стомилась, спочивай.
А коли станеш перед Богом,
Проси за нас, не забувай.
2
Твій вічний сон –
Наш вічний сум.
3
Любов і ніжність
Віддаєм тобі,
А вічну пам’ять
В серці залишаєм.
4
Рідний наш!
Ти наче промінь сонця згас,
Де ж нам журбу свою і горе діти?
Вклоняються тобі невтішні жінка й діти.
5
Буйно вітри не шуміть,
Нашого тата не будіть,
Нехай спить він вічним сном
Під оцим святим хрестом.
6
Ти вже далеко, вже тебе нема,
Як боляче усе це розуміти,
Але повір, в наших серцях
Ти будеш вічно жити.
7
Для нас весь час твоя зоря сіяла,
Коли ти згас, земля для нас бідніша стала.
8
Ще довго пожити на думці було,
Та буря зірвалась і сонце зайшло.
9
Хоч горю нашому не має меж,
Ти вічно в пам’яті живеш.
10
Земле! Не тяготи його собою
Він так любив життя і дорожив тобою.
Завчасно сонечко його зайшло,
Як батько й мати, дай йому своє тепло.
11
Не має стільки капель в морі
І степ не має стільки роз
Щоб виплакати наше горе
Рясним дощем пекучих сліз.
12
В цей час, коли твій погляд згас
І серце перестало битись,
Настав для нас найважчий час,
І ми не зможем з втратою змиритись.
13
Ти пішов назавжди
У незвідану путь,
І ніколи, ніколи
Тебе не повернуть.
14
Весь вік трудився на землі,
Їй віддав себе сповна…
За труд важкий, за мозолі –
Хай буде пухом і вона.
15
Одною квіткою земля бідніша стала,
Одною зіркою – багатші небеса.
16
Погасли сонце і зірки,
Ніхто тобі вже не всміхнеться.
Пішов від нас ти назавжди,
А пам’ять вічна збережеться.
17
Найдорожчі не вмирають,
Вони лиш поруч з нами не живуть.
18
Схилившись стоїмо над твоєю могилою,
Гаряча сльоза тече по щоці.
Як не хочеться вірити таточку милий,
Що в цій могилі находишся ти.
19
Твоє обірване життя затьмарило і наше
Рідний синку.
А тяжко ранені серця не будуть мати вже
Ніколи відпочинку.
20
Хай сонце з високого неба
Зігріє могилу твою,
Хай вітер у травах шепоче
Про долю твою і мою.
21
Прости за те, що не зуміли
Тебе від смерті зберегти
За те, що всі осиротіли
За все, за все ти нас порости
22
Як рано погасло життя,
Як скоро закрилися очі.
З тобою всі наші чуття.
Сумуємо щодня і щоночі.
23
Таке життя хороше й миле,
Усе вирує навкруги.
Лише тебе не має з нами,
І серце мліє від туги.
24
Лишила все:
Щасливі дні і мрії.
Життя тобі вділило мало літ
І замість радості, веселості, надії,
Дало на вік в дарунок цей граніт.
25
Була для нас ти наче пташка
Мов щебетливий соловей
Без тебе сумно нам і важко
І серце плаче кожен день.
26
Такої милої, святої,
Такої доброї, як ти,
Такої щедрої, простої,
Нам вже ніколи не знайти…
27
Живою тебе уявити так легко,
Що в смерть твою повірити не можливо.
28
Ви – листочки не шуміть,
Маму нашу не будіть.
29
Любов до тебе рідний наш
Помре лиш з нами.
І наш сум і нашу біль
Не виразити словами.
30
Не виразити словами всього суму й печалі,
В серцях і пам’яті ти назавжди з нами.
31
Світла пам’ять про тебе,
Назавжди залишится в наших серцях.
32
Тому, хто дорогий був при житті,
Від тих, хто пам’ятає і сумує.
33
До твоєї могили, стежка ніколи не заросте,
Рідний твій образ, завжди нас сюди приведе…
34
Любий татку наш,
Не довго жив ти з нами
Любов, печаль і біль в душі
Лишив ти нам і мамі.
35
Ми прийдемо сюди,
Покладемо тут квіти,
Дуже важко, рідненька,
Нам без тебе прoжити.
36
Пішла ти донечко від нас
В самому розквіті життя,
І в нашій пам’яті навіки
Тобі не буде забуття.
37
Ще жити багато
На думці було,
І може прожив би,
Та сонце зайшло…
38
Вогонь життя неждано згас
Печаль і смуток серце ранять
Низький уклін тобі від нас
І вічна пам’ять…
39
Вічна пам’ять про тебе в серцях рідних.
40
Кохана людина не вмирає,
Вона з нами просто жити перестає.
41
Великої скорботи не виміряти,
Слізьми горю не допомогти.
Тебе немає з нами, але навіки
У серцях ти наших назавжди.
42
Пам’ятаємо, любимо, сумуємо.
Спи спокійно, наш дорогий син (батько)
43
Як рано ти пішов, рідний, залишивши нам сум і біль.
44
Однією квіткою — земля бідніша стала,
Однією зіркою — багатші небеса.
45
Я захлинаюся від сліз...
Ти в споминах зі мною скрізь.
Як тяжко горе це нести.
Прости дитинонько, прости.
Що не змогли тебе спасти
46
Як важко підібрати слова,
Щоб ними нашу біль відмірять .
Не можемо в смерть твою повірить,
Ти з нами будеш назавжди.
47
Тебе вже немає, а ми не віримо.
В душі у нас ти назавжди.
І біль свою від тієї втрати.
Не залікувати нам ніколи.
48
Той день осінній став сумний,
І ми не в силах щось змінити.
Тебе не стало, наш ти дорогий,
А серце так хотіло жити.
49
Осиротіла наша хата
Нема тебе, твоїх очей.
Ніхто до нас тебе не верне,
Хоч ми і плачем кожен день.
50
Спустіться тихо на коліна
І сумно голову склоніть,
Прийдіть до мене на могилу,
Зі світу звістку принесіть.
51
Твій вічний сон –
Наш вічний сум.
52
Так рано пішов ти, залишивши нас,
Забравши з собою і радість, і щастя.
Рідненький, пробач же в теперішній час
Забувши про всі негаразди й нещастя.
53
Пройдуть роки, спливуть тумани,
Над світом знов зійде зоря –
Та не загояться ті рани,
Що принесла нам смерть твоя.
54
Нехай проходять дні і роки,
А серце все болить за вами.
Схиляєм голови в журбі.
Земля вам пухом, тату й мамо.
55
Найдорожчій, єдиній, найріднішій людині,
Що подарувала нам життя.
Це вам, наша мамо, цей дарунок останній.
Ви в наших серцях вічно жива.
56
Наші душі болять, а серця наші плачуть.
57
Ти в інший світ пішов так рано,
Лиш тільки пам’ять про тебе жива.
Вся наша туга й наша рана
Не вміститься в прості слова.
58
Тебе ніколи не забудем,
Стискає душі наші жаль.
Радість ти забрав з собою,
Залишив нам одну печаль.
59
Є сила, що може забрати життя,
А з пам’яті рідних – ніколи.
60
Спасибі за невтомні руки золоті,
За мудрість, доброту, безсонні ночі
Усіх нас в нестійкому житті
Оберігають рідні наші очі.
61
Дорогий(а) наш(а) (мамо, тату, сину, доню,бабусю),
Сумно нам без тебе.
Ти до нас вже не прийдеш
Тільки ми до тебе.
62
Глибокий сум і добра пам’ять
Назавжди залишаться з нами.
63
Довше прожити на думці було…
І, може, прожив би – та сонце зайшло.
64
Тернисту дорогу без долі і щастя,
Пройшли ви на нашій землі.
То ж вічную радість і небо любові
Хай бог милосердний дарує вам всім.
65
Тебе нещастя від сім’ї забрало,
Так спи спокійно у могилі цій.
В житті тебе любили й поважали,
А серце крає горя біль.
66
Ти в нашій пам’яті живеш,
Неначе пісня солов’їна.
Ніколи з серця не підеш,
Бо ти для нас одна єдина.
67
Хай сонце ласкаве із неба
Цілує голівку твою
Хай вітер тихенько шепоче
Про долю нещасну твою.
68
Хай сонце з високого неба
Ніжно пестить могилу твою,
А вітер тихенько шепоче
Про долю нещасну твою.
69
Нехай душа спочине,
Прилине до дружини,
А слід життя земного
Не згубиться в роках
Не знаєм де загинув,
Коли цей світ покинув,
Хто спорядив в дорогу,
Покоїться де прах.
70
Вічні небеса бог дарує нам
З вірою в христа будем жити там
Після днів земних, після днів сумних
З радістю ввійдемо до небес святих.
71
Не віриться, але насправді сталося
Нема тебе, а навкруги краса
Життя зі скелі каменем зірвалося,
І маревом покрились небеса.
72
Вогонь життя раптово згас,
Печаль і смуток серце ранить
Низький уклін тобі від нас
І вічна пам’ять.
73
Земне життя складне і швидкоплинне,
І рідних проводжати безумовно жаль,
Твій образ зберігати будем вічно,
І пам’ять, і тяжку печаль.
74
В той день, коли (зима, весна, літо, осінь) настало,
і серце захотіло жити.
Тебе, ріднесенька(ий), не стало,
І ми не в силах щось змінити.
75
Під цим хрестом моя могила,
Де буду вічно спати я.
Згадай і ти мене, моя родино,
Колись між вами жив і я.
76
Як тяжко повірити в горе,
Як тяжко признатись собі,
Що тіло твоє для спочинку
Навічно віддане землі.

У НАС ВИ МОЖЕТЕ ЗАМОВИТИ ТА ПРИДБАТИ:
Гранітні пам'ятники з каталогу або під замовлення.
Бруківку та бордюри. Плитку для облицювання і мощення.
Мийки, стільниці, підвіконня.
Різні Меморіальні товари з граніту (вазони, столики, лавки, огорожі, хрести, скульптури).
Колони, балясини, балюстради, стовпчики.
Фасадний декор, елементи для прикраси інтер'єру, та благоустрою ландшафту.